За будовою і способом вудіння розрізняють кілька типів вудок. Найпоширеніша поплавцева вудка. Характерна її особливість – наявність поплавця. Цією вудкою користуються з ранньої весни до осені. Ловити нею можна з берега і з човна в річках, озерах, водосховищах, морях, на тваринну і рослинну наживки. Таку вудку легко перебудувати для вудіння з різних шарів водної товщі.
На річці з помірною течією і глибиною 1-2 м поплавцевою вудкою можна користуватися з берега, вудячи способом «у проводку». Цей спосіб полягає в тому, що гачок з наживкою закидають проти течії вище від місця вудіння. Поплавцю дають можливість вільно пливти паралельно берегу доти, поки течія не натягне жилку. Потім закидання повторюють. При цьому гачок з наживкою може пропливати на деякій відстані від дна або волочитись по ньому, що регулюють розміщенням поплавця і масою грузила. Описаний спосіб грунтується на тому, що багато риб схоплює корм, який несе течія річки: змитих дощем черв’яків, комах, що падають у воду, їх личинок тощо. Успішне вудіння у проводку можливе лише в тому випадку, коли добре відомі рельєф дна і глибина водойми.
Для вудіння у проводку потрібні легке вудлище довжиною до 2,5-3 м, жилка товщиною 0,15-0,2 мм і гачок за № 2,5-6.
У проводку можна вудити не лише з берега, а й з плоту, греблі, моста або з човна, поставленого на якорях. При цьому вудлище тримають прямовисно, наживку пускають від себе, а з її віддаленням поступово нахиляють вудлище до води.
Різновидністю вудіння у проводку є так зване ходове вудіння. При цьому треба рухатися вниз за течією річки. Це пояснюється цим, що після вивуджування з табуна кількох риб решта насторожується і перестає брати наживку. До того ж налякана риба майже завжди кидається проти течії і лякає інших риб. Тому треба пересуватися обережно, використовуючи для маскування прибережні кущі та інші укриття. Слід мати на увазі, що риба лякається не тільки людини, а й її тіні.
При вудінні риби поплавцевою вудкою у водоймах із стоячою водою треба закидати гачок з наживкою в місця, вільні від рослинності, корчів тощо. Але перед цим необхідно визначити глибину, для чого використовують будь-який тягарець. Його чіпляють біля гачка й опускають у воду в тому місці, де передбачається ловити рибу. За поплавцем визначають глибину. Якщо гачок не досягає дна, то поплавець зануриться у воду. Коли він залишається плавати на поверхні води, то треба зменшити довжину жилки, що знаходиться між поплавцем та гачком. Лише після цього можна починати вудити рибу.
Підсікають рибу, тобто різко піднімають вудлище на 20 – 30 см у протилежний бік від руху поплавця, щоб підчепити рибу на гачок, коли поплавець з вертикального положення переміщується убік, занурюється у воду або після одного-двох коливань рухається з прискоренням у будь-який бік. Це означає, що наживка знаходиться в роті риби й слід негайно робити підсікання. Тільки після цього рибу можна підтягувати до себе.
