Часто для вудіння придонних риб використовують поплавцеву вудку, з якої знімають поплавець і оснащують її поводком з грузилом потрібної маси та відповідним гачком. Якщо є потреба, то замінюють тонку й коротку жилку на товщу і довшу.
Донною вудкою вудять придонні риби у водоймах із спокійною течією і значною глибиною. Вона відрізняється від поплавцевої значно коротшим вудлищем. Нижню частину вудлища загострюють або на неї одягають металевий штир. Завдяки цьому вудлище можна легко застромити в землю. Виготовляючи спеціальні донні вудки, на середині вудлища монтують так зване мотовильце, на яке намотують жилку. Мотовильце – це два гачки, виготовлені з мідного дроту, завтовшки із сірник і прикріплені на вудлищі на відстані 30 – 40 см один від одного. Для цього їх щільно обмотують міцною ниткою і покривають водостійким лаком. На мотовильце намотують 30 – 40 м жилки товщиною 0,3-0,7 мм. Якщо доводиться вудити в річці з швидкою течією, грузило має бути важким (15-20 г), із середньою течією – легшим, у місцях із стоячою водою – найлегшим. Вудку оснащують середніми і великими гачками (№ 7-10). Інколи їх прикріплюють два; поводок другого гачка коротший від основного.
Жилку донної вудки закидають так: спочатку її розмотують, потім розкладають широкими кільцями на рівному й чистому місці, починаючи з кінця, закріпленого на верхівці вудлища. Вудлище тримають у руці або встромляють у землю. Для закидання гачка з наживкою беруть за жилку вище від поводка та грузила і, розкрутивши над головою грузило, плавно закидають уперед і трохи вгору. Грузило потягне за собою жилку й гачок з наживкою. Про клювання риби можна дізнатися за коливанням тонкого кінця вудлища; часто до нього чіпляють дзвіночок. Підсікають рибу за допомогою вудлища. Впійману рибу підводять до берега, витягуючи жилку руками, рибу підхоплюють сачком.
У великих озерах, водосховищах, морях та лиманах часто вудять рибу донними вудками без вудлища. При цьому, закинувши гачок з наживкою, жилку натягують, кладуть на вказівний палець і притискують великим: Клювання риби при цьому передається до руки. Особливо добре воно помітне в морських риб, які клюють досить енергійно. Можна використати і дзвіночок. Його прикріплюють до жилки, яку прив’язують до палички, встромленої на березі.
Звичайно, успішне вудіння донними вудками можливе тоді, коли добре відомі рельєф і характер дна. Серед густої рослинності й великих каменів риба не може помітити приманку. Тому краще вудити на значній глибині поблизу скелястих берегів. Юні рибалки повинні пам’ятати, що в період розмноження ловити рибу заборонено.
