Жилку виготовляють із синтетичних матеріалів. Вона повинна бути міцною, еластичною, тонкою, непомітною для риби. Ці якості має капронова жилка. Вона може витримувати значну масу. Наприклад, щоб розірвати жилку товщиною 0,15 мм, потрібно прикласти зусилля до 0,8 кг, товщиною 0,25 мм – до 2 кг, товщиною 0,5 мм – майже 8 кг. Промисловість випускає жилки різних кольорів, тому добирають такі з них, які за кольором найменш помітні для риби.
Воно призначене для закидання снасті, підсікання риби, що клюнула, а також для витягання її з води. Його можна виготовити з лози, ліщини та деяких інших порід дерева. Кращими вважаються бамбукові вудлища. Вудлище має бути гнучким не лише на тонкому кінці, а й по всій довжині, прямим, легким і міцним.
Багато цікавого про життя риб і зв’язок їх з навколишнім середовищем можна дізнатись, озброївшись найпростішою вудкою. Щоб успішно вудити рибу, треба правильно застосовувати снасть, володіти технікою вудіння, знати будову, спосіб життя і поведінку риб, орієнтуватись на водоймі, тобто вміти виділити місця, де вудіння буде найуспішнішим.
Елементами вудки є вудлище, жилка, гачок, поплавець, грузило, поводок.
Калкан, або чорноморська камбала, відрізняється від інших риб своєрідною будовою тіла. Риба плаває і лежить завжди на одному боці, у зв’язку з чим обоє очей містяться на одному боці тіла. Проте в мальків камбали очі розміщені, як і в інших риб, з правого й лівого боків. З ростом і розвитком мальок усе частіше лягає на правий бік. Праве око поступово переміщується на лівий бік.
Калкан
Морський йорж, або скорпена, зустрічається в Чорному морі там, де береги вкриті каменями, вапняками, на яких ростуть водорості. Серед них він добре маскується. Переміщення морського йорж незначні й пов’язані з похолоданням або навпаки, з перегріванням води в прибережній зоні. Живе на глибині до 30 – 40 м. Не буває в місцях з чистим піщаним або замуленим дном.
Морський йорж
В Азово-Чорноморському басейні з родини бичкових налічується понад 25 видів. Вони живуть у прісних, осолонених і морських водах. Найхарактернішим для бичкових є те, що черевні плавці в них зростаються, утворюючи присосковий диск. За допомогою нього риби прикріплюються до дна, щоб утримуватись у прибережній зоні під час прибою. У різних видів бичків присосок розвинений неоднаково. Наприклад, у рижика, який живе біля скелястих відкритих берегів на незначній глибині, тобто там, де найбільше відчувається дія хвиль, він великий. На комірці його присоска є маленькі лопаті, які в момент присмоктування витягуються вперед, розтягуючи комірець. Внаслідок цього збільшується площа стикання присоска із субстратом, а значить – і надійність утримання рижика. Значно менші лопаті на присоску в кругляка, який живе в місцях, де прибійна сила хвиль менша. У цуцика, що живе в місцях, де хвилі практично не відчуваються, лопатей на комірці присоска немає й відносна площа присмоктування в нього ще менша. Трав’яник, який майже весь час тримається в товщі води серед заростей зостери і цистозири, лопатей на комірцях присоска також немає. Присмоктувальна дія його присоска втрачається повністю.
Бички
Морська корівка, або зіркогляд, має широке плоске тіло, велику голову. Зверху на голові містяться рот і очі, ніби риба весь час дивиться крізь воду на небо. За це її і назвали зіркоглядом. На зябрових кришках є гострі шипи. Біля їх основи в період розмноження розвиваються клітини, які виділяють отруту. Через борозенки на шипах отрута стікає в рану жертви. Уражене місце болюче й довго гоїться. Запобіжні заходи проти уколів морської корівки такі самі, як і проти уколів* морського дракончика.
Морська корівка
Морський дракончик, скорпіон, змійка – це назви однієї з риб Чорного моря. Тіло його видовжене, стиснуте з боків, із спинного й черевного боків оточене довгими (спинним та анальним) плавцями жовто-зеленуватого кольору. Спина сірувато-жовта, черевце світле. Передній спинний плавець чорний, його промені колючі. Чорну облямівку має і хвостовий плавець.
Морський дракончик
Морський окунь, або смарида,- один з найчисленніших видів родини смаридових. Тіло його видовжене, стиснуте з боків, на спині є довгий без виїмки плавець. Рот з дрібними гострими зубами, може витягуватися в трубочку. Спина сірувата, на жовтуватих боках є голубі смужки й темні плями різної форми, найбільші з яких укривають кінці грудних плавців.
Морський окунь
З родини спарових у Чорному морі зустрічається майже 10 видів, серед яких найчисленнішим є морський карась, або ласкир. За формою тіла він трохи нагадує карася сріблястого. Спинний плавець у морського карася тягнеться майже від голови до хвоста. У роті великі зуби. Боки тіла світло-жовті із сріблястим відтінком, спина темніша із золотистим відтінком. Біля основи грудного плавця та на хвостовому стеблі є темно-сірі плями.
Морський карась
