Наживкою називають будь-яку природну приманку, яку насаджують на гачок. Вибір її залежить від того, яку рибу передбачається вудити, у яку пору року, на якій водоймі. Розрізняють наживки тваринного походження (різні черв’яки, комахи та їх личинки, ракоподібні, п’явки, молюски тощо) і рослинні, наприклад нитчасті водорості тощо.
Однією з найпоширеніших наживок майже на всіх прісноводних озерах, водосховищах, а також річках є дощові черв’яки. їх відшукують у місцях, де перегній змішався із землею, під опалим листям, залишками соломи, у вологих балках, поблизу канав з проточною водою, біля багнистих затінених місць. Викопувати їх краще ранком або ввечері, а в похмуру погоду можна й удень. Щоб не розривати черв’яків під час вибирання, землю треба обережно розпушувати руками. Зберігати черв’яків краще в дерев’яній посудині, а на рибалку приносити в мішечку з рідкої тканини. Перед на-живленням черв’яка на гачок його слід злегка покрутити в пальцях, щоб видавити землю. Насаджують черв’яка з головного, товщого кінця. Пропустивши гачок уздовж тіла черв’яка, виводять жало гачка назовні. Інколи, переважно коли вудять дрібну рибу, наживляють частини черв’яка.
Наживки: 1 - дощовий черв'як; 2 – 3 - шматочки черв'яка; 4 - личинки мухи; 5 - мотиль; 6 - личинка волохокрильця; 7 – черевце коника; 8 - водорості; 9 - живець.
З жуків для наживки можна використовувати хрущів або кузьку. Хрущів струшують удень з гілок беріз, дубів, кленів, коли на них тільки з’являється листя. Кузьок відшукують на колосках жита, пшениці й інших злакових культур. Насаджувати жуків треба на гачок через голову, відірвавши в них надкрилля.
Коників збирають переважно вранці, коли вони менш рухливі. Перед насаджуванням на гачок у них відривають задні ноги. Крім зазначених комах, для вудіння риб використовують метеликів, мух, бабок. їх ловлять сачком, а наживлюють подібно до вже зазначених комах. Личинок мух наживлюють на гачок так само, як черв’яків.
Для морських риб найкращими наживками є креветки, м’ясо мідій, а також шматочки м’яса риб.
Креветок ловлять сачком з марлі, ведучи його повільно серед заростей рослин. їх кладуть у чистий посуд і прикривають свіжими водоростями або загортають у вологу ганчірку чи складають у мішечки. Перед насаджуванням на гачок у креветки відривають голову.
І прісноводні, і морські риби добре клюють на різних молюсків. У Чорному морі живе, зокрема, двостулковий молюск мідія. Його можна зустріти на каменях, опорах різних портових споруд тощо. Для наживлювання використовують м’ясо цієї тварини. Його добувають за кілька годин до вудіння, розкриваючи ножем стулки молюска. При наживлюванні жалом гачка проколюють спочатку твердий м’яз, яким мідія закриває свої стулки, а потім – решту її тіла.
Доброю наживкою для вудіння морських риб є також морський черв’як нереїда. Він живе на мілководних ділянках, де дно вкрите шаром мулу. Для добування цих черв’яків мул лопатою або совком накладають у відро чи іншу посудину, а потім його розкладають тонким шаром на березі. Опинившись на суші, черв’яки починають ворушитись у мулі, тому їх легко вибрати руками. Вони добре зберігаються у склянках, наповнених водоростями.
Багато морських риб добре клюють на шматочки м’яса риб. Треба лише стежити за тим, щоб шматочки були міцно закріплені на гачку, а з м’яса видалені кісточки.
Слід мати на увазі, що на рослинні наживки морські риби майже не клюють. Проте багато прісноводних риб на них добре ловляться. Рослинними наживками можуть бути нитчасті водорості, які ростуть на корчах, каменях та інших предметах. Для вудіння риби беруть тонке пасмо водоростей з кількох ниток, добре промивають його у воді, складають петлею і затягують її вузлом на підсічнику гачка з короткою цівкою. Довжина такого пасма не більш як 2 см, товщина – 1,5 – 2,0 мм. Надлишок водоростей обрізають. На цю наживку краще вудити в жаркі літні дні.
