Калкан, або чорноморська камбала, відрізняється від інших риб своєрідною будовою тіла. Риба плаває і лежить завжди на одному боці, у зв’язку з чим обоє очей містяться на одному боці тіла. Проте в мальків камбали очі розміщені, як і в інших риб, з правого й лівого боків. З ростом і розвитком мальок усе частіше лягає на правий бік. Праве око поступово переміщується на лівий бік.
Калкан
Калкан зустрічається в Чорному морі до глибини 140 м, тримається на піщаних і піщано-мулистих грунтах. Навесні мігрує з глибин на мілководдя для нересту, влітку – з мілководдя на глибини, де в цей час живиться мерлангом, шпротом. Восени табуни калканів знову переміщуються на мілководдя для живлення хамсою. Зимує калкан на глибині 75- 100 м. З настанням весни плідники широким фронтом рухаються на мілководдя, де займаю’іь найсприятливіші для нересту місця.
Нереститься калкан переважно у квітні-травні на глибині 20-40 м. Найактивніший він з 18 до 23 год. Кожна самка відкладає до 10 порцій ікринок, кількість яких у кожній з порцій коливається від 40 тис. до 700 тис. Чергова порція ікри відкладається через 12-40 год. Камбала – одна з найпло-дючіших наших риб. Мінімальна кількість ікринок трохи перевищує 3,5 млн. штук, максимальна – понад 14 млн. штук. Але дуже багато ікри (80-90%) гине, особливо на ранніх етапах розвитку ембріонів. Отже, якщо самка відкладає 13 млн. ікринок, то з них виклюнеться не більш як 2-З млн. личинок.
На процес дозрівання винятково великої кількості ікри витрачається значна кількість енергетичного матеріалу, зокрема жиру. Так, у переднерестовий період його кількість у яєчниках не перевищує 1-4%. У кінці цього періоду спостерігається перерозподіл вмісту жиру в окремих органах. У печінці кількість жиру зменшується з 35 до 20%, у м’язах – з 5 до 2%, а в яєчниках збільшується – з 5 до 28%. Значна кількість жиру у вигляді жирових крапель залишається в ікрі. Завдяки їм ікра спливає у верхні шари води, де відбувається її інкубація. Крім того, вмістом жирової краплі живляться личинки на ранніх етапах розвитку. Вони народжуються симетричними, тобто обидва боки в них однакові, і тримаються в товщі води. Але ще задовго до переходу на придонний спосіб життя мальки стають асиметричними. Досягши довжини 25-30 мм, вони мають таку саму форму тіла, як і дорослі, але ще тривалий час перебувають у товщі води.
Калкан живе до 15 років, досягаючи довжини понад 70 см і маси близько 9 кг. Статевозрілим він стає в 4-5-річному віці, причому самці дозрівають раніше, ніж самки. У перші три роки життя риби обох статей ростуть однаково. їх річні прирости досягають 7-10 см, пізніше ріст самців сповільнюється. Після досягнення статевої зрілості інтенсивно збільшується маса тіла риби. Наприклад, маса калкана довжиною близько 30 см становить 200-500 г. З настанням статевої зрілості, при довжині 35-40 см, маса досягає 1- 1,5 кг, тобто збільшується у 2-3 рази. Із збільшенням довжини тіла на 1 см маса риби зростає на 50-100 г. Найбільший приріст маси (200 г) спостерігається у 4-6-річному віці. Характерно, що найбільші прирости довжини тіла бувають не влітку, як у більшості риб Чорного моря, а взимку, тобто в період, коли калкан живиться хамсою. Ріст сповільнюється в червні – липні, у період ослабленого живлення.
Калкан – типовий хижак. Звичайно він лежить на дні, замаскувавшись під колір грунту, і чекає на здобич. Як тільки до нього наблизиться необережна риба, калкан кидається на неї, і жертва зникає у великій пащі. Найінтенсивніше тварина живиться вночі. Калкан – дуже цінна риба. Проте чисельність її, незважаючи на значну плодючість, невелика. Тому вчені з’ясовують умови розмноження цієї риби й розробляють методи штучного розведення її.
