Гачок складається з кільця – (Лопаточки), цівки (стрижня) – прямої частини гачка, підсічника (вигину) – зігнутої частини гачка, жала і борідки. Між цими частинами витримується певне розмірене співвідношення, а звідси й номери гачків – його ширина в міліметрах від жала до цівки.
I. Розміри гачків та їх будова: 1 - цівка (стрижень); 2 - підсічннк (вигин); 3 - жало; 4 - борідка; 5 - кільце (лопаточка). II. Саморобні поплавці: 1 – з кори; 2 - з очерету; 3 - з пір'я. III. Грузила: 1 - ковзне, 2 - глухе.
. Наприклад, у найменшого гачка, номер якого 2,5, ця відстань становить 2,5 мм, а в найбільшого,- номер якого 14, вона становить 14 мм. Основними вимогами до гачка є гострота його жала, товщина (він повинен бути якомога тоншим) і міцність. Гострий гачок при найменшому дотику до поверхні нігтя зачіпається за нього. Якщо гачок після натиску на жало чи відведення його вбік повертається у попереднє положення, то він вважається добре загартованим. Кращими вважаються гачки з прямим вигином, тобто з вигином в одній площині з цівкою, і з довгою цівкою. Такі гачки краще зачіплюють рибу порівняно з короткоцівковими гачками. На них зручніше чіпляти черв’яків, личинок комах тощо.
