Archive for the ‘Загальні відомості про риб’ Category
Тіло переважної більшості риб укрите лускою. Маленька луска з’являється на тілі, коли його довжина досягає 1-2 см. Кількість лусок не змінюється, але розміри їх з віком риби збільшуються. Саме луска дає змогу визначити не лише тривалість життя риби, а й темп її росту за кожний рік, рік переходу до нерестового стада, інколи навіть місце народження тощо.
Луска риб (1-ляща, 2 - окуня, 3 - коропа): а, б, в - річні кільця; г - зимові склерити; д - літні склерити.
Відклавши ікру, більшість риб на цьому припиняє турботу про потомство. А в цей час у заплідненій ікринці розвивається зародок – ембріон. Через кілька днів, а в окремих риб навіть через кілька місяців після запліднення він починає рухати головою, хвостиком, а згодом намагається навіть вирівнятись. Внаслідок цього в певний час оболонка ікринки лопається і ембріон випадає з неї. Він надзвичайно маленький і не схожий на дорослу рибу. У нього часто відсутній рот, немає кишечника і плавців, крім їх зачатків. Розвиток ембріона продовжується і після виходу його з оболонки ікринки. Він перетворюється на личинку, а та – на дорослу рибу. Часто личинки так відрізняються зовнішнім виглядом і способом життя від дорослих риб, що деякі з них раніше розглядалися як окремі види.
Розвиток судака звичайного від ікринки до малька: 1 - ікринка; 2 - 7 - розвиток зародка в ікринці; 8 - однодобовий вільний ембріон довжиною 4,5 мм; 9 - 42-добовий мальок довжиною 21,0 мм.
Період розмноження, або нерест, особливий у житті риб. Він обумовлений наявністю у водоймі тих сприятливих умов, до яких пристосований даний вид риби.
Які з цих умов найважливіші?
Щоб розвиватися, рости й розмножуватися, риби повинні витрачати енергію. Енергія поповнюється за рахунок їжі, яку їм доводиться відшукувати в навколишньому середовищі.
Що ж їдять риби?
Відомо, що чистої води у природі не буває. Навіть дощова вода має розчинені гази й різні солі.
А яка ж вода називається прісною, якщо чистої води у природі немає?
I. Проникнення води в організм прісноводних риб (темні стрілки) та видалення її (світла стрілка). II. Проникнення води в організм морських риб (темна стрілка) та видалення її (світлі стрілки) Під малюнками — схеми дослідів з целофановим мішечком, наповненим розчином солі й зануреним у прісну воду (1) та наповненим прісною водою і зануреним у солону воду (2).
Рибам, як і іншим тваринам, для підтримання життя потрібний кисень, який бере участь у диханні. Більша частина кисню проникає у воду з повітря. Частково він утворюється у воді внаслідок життєдіяльності зелених рослин. У холодній прісній воді його розчиняється більше, ніж у теплій солоній. Найбільший вміст кисню у верхніх шарах водної товщі, найменший — у нижніх, а за певних умов його може зовсім не бути.
Зябровий апарат окуня: 1 — зяброва дуга; 2 — зяброві пелюстки; 3 — зяброві тичинки.
Скільки ж кисню може бути у воді?
Риби належать до холоднокровних тварин, тобто їх температура тіла така або майже така, як і температура навколишнього середовища. Але не слід думати, що температура тіла риби змінюється одночасно із зміною температури води. Навіть у спокійному” стані, тим більше при незначній м’язовій активності, в тілі риби виробляється певна кількість тепла. Наприклад, у деяких невеликих скатів навіть у період їхнього спокою тіло на 0,2—0,3° тепліше від навколишнього середовища. Під час руху форелі температура її тіла підвищується на 0,4—0,5°, а у вугра — навіть на 2,7°. Помічено, що температура тіла в риб підвищується під час живлення та під час захворювання. Проте вона більше залежить від температури навколишнього середовища, ніж від життєдіяльності риби. Чим же це пояснюється?
Риби, як і інші тварини, дістають інформацію про навколишнє середовище за допомогою органів чуттів. Вони бачать, чують, відчувають запах, смак, дотик, тобто мають усі чуття, властиві більшості високоорганізованих тварин, а також людині. Крім того, риби мають ще один, особливий орган, який дає їм змогу сприймати надзвичайно слабкі зміни в навколишніх рухах води,— бічну лінію.
I. Гідростатичний апарат плітки: 1 — глотка; 2 — канал плавального міхура; 3 — плавальний міхур, передній відділ якого перехватом відокремлений від задньої частини міхура. II. Розміщення шкірних каналів на голові коропа. III. Поздовжній розріз бічної лінії: 1 — порожнина каналу; 2 — зовнішній отвір порожнини каналу; З — нервові закінчення; 4 — вільний край луски.
Водне середовище за своїми властивостями дуже відрізняється від повітряного, тому будова риб має ряд особливостей порівняно з будовою наземних хребетних тварин.
Риби пристосовані до умов існування насамперед формою свого тіла. У більшості їх вона обтічна: загострена голова, від неї тіло поступово потовщується, досягає найбільшої товщини посередині і до хвоста звужується. Завдяки цьому тіло риби з меншим напруженням врізається у товщу води. Вода, обтікаючи найтовщу частину тіла, тисне на його задню частину, що сприяє просуванню риби вперед.
Мінливість форми тіла і плавців меч-риби залежно від віку
Ще не так давно всіх тварин, зовні схожих на риб, об’єднували в один клас – риби. Проте дослідники довели, що, наприклад, ланцетники – маленькі морські тварини – не риби. Ці тварини за своєю будовою займають проміжне місце між безхребетними і хребетними. Вони мають хорду – опорний еластичний тяж, властивий для всіх хордових тварин.
