Archive for the ‘Прісноводні риби’ Category
Рибець – один з найцінніших видів родини коропових. У пониззях річок, які впадають у Чорне та Азовське моря, він веде напівпрохідний спосіб життя. У водосховищах і деяких річках, переважно у їхніх верхніх течіях, наприклад у Дністрі та Дніпрі й деяких його притоках, він є звичайною рибою. Рибець здійснює невеликі за тривалістю й відстанню переміщення до місць розмноження, нагулу та зимівлі.
За формою тіла та деякими зовнішніми ознаками тварина нагадує ляща. Відрізняється від нього коротшим анальним плавцем, нижнім ротом, м’ясистим рилом і наявністю кіля за спинним плавцем, вкритого зігнутими лусками вздовж середини спини.
Рибець
Серед родини коропових є ряд видів, які за особливостями будови й поведінки дуже близькі між собою. Це, зокрема, густера і лящ, які належать до однойменних родів. Останнім часом доведено, що за зовнішніми морфологічними ознаками і біологічними показниками, а також за відносною масою внутрішніх органів (серця, селезінки, печінки, нирок) та складом білків густеру треба віднести до роду лящ.
Густера
Верховодка також належить до родини коропових. Тіло в неї стиснуте з боків, вкрите лускою, яка легко опадає. Рот кінцевий, спрямований догори. Забарвлення тіла сріблясте, спинка із зеленуватим відтінком, черевце білувате.
Це надзвичайно рухлива рибка, тримається переважно на тиховодді, але для живлення може виходити й на відносно швидку течію. Схопивши здобич, вона намагається заховатись за той або інший предмет, де течія повільніша. Табуни верховодок відшукують личинок комах, рачків, водорості, а також комах, які падають у воду. Верховодка живиться й ікрою риб та їх личинками. У придонні шари опускається під час похолодання й на зимівлю.
Верховодка
Серед коропових риб марена вважається однією з найсильніших й найхитріших. Вона тримається у місцях з швидкою течією і чистою водою, де перебуває у постійному русі. У зв’язку з цим у неї надзвичайно струнке, майже циліндричне тіло, вкрите дрібною лускою, яка міцно сидить у шкірі. Рило видовжене, на кінці верхньої губи є два маленьких вусики. Ще два довших вусики містяться в кутках рота. Спинний плавець короткий, але високий. Останній нерозгалужений промінь його має пилкоподібні зазублини. Верхня частина тіла зеленувато-жовта, нижня – білувата.
Марена
Пічкур - невелика срібляста риба з родини коропових. Тіло валькувате, з видовженим хвостовим стеблом, вкрите відносно великою лускою. Рот нижній, у кутках його є по одному добре розвиненому вусику. Спина зеленувата, на сріблястих боках близько 10 чорних або бурих плям. Виявити пічкурів досить легко. Вони великими табунами плавають на піщаних мілинах у великих і малих річках, а також у проточних озерах і ставках. На зиму табуни збираються у глибокі ями.
Пічкур
Підуст відрізняється від інших риб родини коропових тим, що рот його має вигляд широкої поперечної щілини і міститься на нижній частині рила. Крім того, черевна порожнина риби вкрита чорною плівкою.
Підуст гуртується в табуни, які інколи можуть бути досить великими. Складаються табуни з особин, близьких за розмірами. Це виключно річкова риба, яка обирає ділянки, вкриті грубозернистим піском, галькою або камінням. Живе підуст у придонних шарах води, проте значних глибин уникає, бо там немає його кормових об’єктів. Живиться переважно водоростями, які прикріплюються до придонних предметів. Підуст зчищає їх нижньою губою, вкритою роговим чохликом. Крім рослинних організмів, споживає і тварин, що водяться тут. У період нересту інших риб тварина може живитися і відкладеною ікрою.
Підуст
Лин — також представник родини коропових. Тіло його товсте, досить високе, стиснуте з боків, укрите дрібною лускою, що дуже глибоко сидить у шкірі. Зверху воно вкрите густим шаром слизу. Рот кінцевий, невеликий, обернений догори, м’ясистий, у його кутках є по одному маленькому вусику. Всі плавці, крім хвостового, який має невелику виїмку, заокруглені. Самці відрізняються від самок тим, що промені їхніх черевних плавців потовщені.
Лин
Серед наших коропових риб найбільшим хижаком є білизна. Тіло її видовжене, міцне, стиснуте з боків, укрите великою лускою. Рот великий, кінцевий, нижня щелепа довша за верхню. Тільки в білизни на нижній щелепі є горбик, який під час закривання рота входить у виїмку на верхній щелепі. Широка спина зелено-чорна, боки й черево сріблясті, спинний та хвостовий плавці сірі з чорними кінцями, решта плавців червонувата.
Білизна
Це риба з родини коропових. За формою тіла вона близька до плітки, але трохи вища, голова менша і закінчується ротом, спрямованим догори. Забарвлення краснопірки подібне до забарвлення в’язя, але всі плавці в неї значно червоніші. Очі оранжеві, у верхній частині ока є червона пляма.
Краснопірка
У в’язя, на відміну від головня, тіло вище, але тонше, луска дрібніша, спинний та підхвостовий плавці усічені, забарвлення тіла трохи темніше, а плавці яскравіші: спинний та підхвостовий темно-червоні, решта — червоні.
В’язь водиться в тих місцях, де головень не зустрічається. Він живе в тихих заводях річок, в озерах і заплавних водоймах, серед заростей водяних рослин, кущів, біля гирл річок, струмків. З настанням сутінок виходить на мілкі ділянки.
Молодь в’язя тримається табунами. Дорослі риби гуртуються в табуни тільки в період розмноження. Нерестяться вони на четвертому році життя, проте основна маса досягає статевої зрілості пізніше.
В'язь
